Mattinaamк аниме

✅ Chap. 4 Personant (Персонант)
✅ Chap. 5 Apple (Яблоко)

✅ Chap. 4 Midori no Me (Зелёные глаза)

✅ Chap. 3 Koi wa Beniiro (Красный цвет любви)

84.5

63

Головний персонаж Арвін, володар башні та чарівник, дуже перекликається із персонажем вампіра Пак Юн Су із Петлі. Схожа мальовка героїв, обличчя, і місцями такі ж божевільні та з камяним обличчям..і повелись на жіночий персонаж спочатку тільки тому що було скучно, шукали чогось веселого та дотепного, іграшки..а в результаті закохувались і ставали ручними, тілтки із гжп(головний жін персонаж)

✅ In vol. 2 included Yume Kurai (Тёмный сон)

✅ Chap. 21 Ginrou no Sakura (Сакура серебряного волка)

126

✅ In vol. 1 included That Summer (Наше лето)
✅ In vol. 1 included Rumors (Слухи)

✅ Adolte to Adarte (Адольте и Адарте)

Side stories _ tba. 09/05/2023

✅ Chap. 3 Bara to Zirconia (Роза и цирконий)
✅ Chap. 4 Toro (Признание)

✅ Chap. 7 Le Jardin du The (Чайный сад)

Season 2 finale

76+53
Не мій улюблений жанр, точніше мій найнеулюбленіший. Але полонила мальовка і переплетення доль та шляхів персонажів, а ще - египетська міфологія
Якщо показують основних гг та їх тернистий шлях покаянна, але перед цим падіння, осмислення, і потім покаяння..то хотілося б побачити це саме по всіх основних героях, адже так не гоже. Кожен має відповідати за те, що зробив. Не зовсім зрозуміло за віщо одного Сета так карають, знущаються. Це зовсім страшно, і було б кепсько якщо він не вилікується ментально. Краще було аби його все ж знищили після суду. Та задум автора інший.
Залишила манхва багато важких емоцій по собі. Тяжким ягарем лягли вони мені на серці, тема агресора і жертви навіть занадто яскраво показана. А ще дуже прикро було бачити, що чи ачі в більшості підтримують агресора, це жахи нашого сьогодення. Вони не розуміють, що так то легко підтримувати те в коментарях чи десь на словах, а коли опиняєшся на місці жертви,тобі всі ілюзії та рожеві окуляри злітають хутко і вже примус, насилля, агресія - це вже не так романтично у відносинах.

✅ Chap. 2 Yubikiri Hime (Фея-пальцерезка)

End of the season 2

✅ In vol. 1 included Kare to Kanojo no Futomin (Их бессонная зима)

Очень классная! И много поучительного, как нужно нам быть благодарными за то, как мы живем и где, что у нас есть возможность согреться, иметь крышу над головой, вода и еда есть всегда, тёплая одежда и безопасная жизнь. Как мы привыкаем ко всему хорошему и перестаём его ценить. А ещё, как мы из-за этого раслабляемся и качество людей падает. Это грустно( мы ведь все люди, но иногда ведём себя хуже животного. А эти ребята, как бриллианты, каждый из них так сверкает и такой многограннный, крепкие и сильные) очень захватывающая история, за несколько дней так быстро причиталось, прям ух! Не заметила как она закончилась, впечатлений много, и они такие разные!

Динамично, живо и очень енергично. Дух захватывает и топит в этом водовороте действий. На удивление, всего было в меру и само повествование ни на минуту не позволяло остановиться. Персонажи таке разные и живые, настоящие, даже тот самый главный герой, его силе воли и целеустремленности можно позавидовать, этим он меня только со второго просмотра аниме зацепил, до этого я его не воспринимала. А сама история, кто бы что ни говорил, достойна восхищения, признаться такого ещё не читала и не встречала, обожаю такое: когда находишь наконец что-то достойное внимания и прочтения, когда затягивает и держит в напряжении и постоянном тонусе.

Надзвичайно дотепний та веселтй вебтун. Особливо дивакувато-чарівна головна героїня. Купа смішних кадрів

Когда я впервые увидела аниме, я мечтала о том, чтобы со мной случилось все также. Чтобы такой же человек пришёл ко мне в жизнь, как Казехая. Так вот, спустя 5 лет, у меня произошло почти также как и гг Манги. И это наверное самое чудесное что произошло пока в моей жизни. Спасибо творцу этого произведения, за такую милую и трогательную вещь. За этих замечательных персонажей.

Ну дуже захоплива історія замішана на шумерській мітології та релігії. Не могла полишити читати і всі вихідні провела за нею. Перші глав 20 дивувалась, як за такий період можна втиснути такий потік подій, причому подано все були поступово і логічно, не було ніяких запитань чи дивностей шо чи то повільно та затягнуто, чи швидко і урізано - ні, все йшло так як треба. Це дуже тішить що автор зміг втілити свій задум в таку кількість глав і все виглядало дуже органічно і ясно. Та звичайно Кун та Реньє - ох яка ж пара, які почуття і яка відданість. Як чудово вони показали що перше - обличчя то звичайно важливо, але душа важливіша. А друге - що якщо кохаєш, то варто йти ц стояти за своє кохання до кінця, і що коханій людині варто відкривати своє серце, казати про свої почуття, поки у вас є для цього змога і що не може бути й мови про ігри в хто крутіший, хто більш кращий, достойніший, чи яка маска крутіша! Між такими людьми немає бути ніяких прихованих таємниць.

154

This manhwa is an emotional rollercoaster, blending vibrant and sunny visuals with a seriously twisted plot. The storyline hits you right in the feels, and the OSTs from The Fountain couldn't have been a more perfect match for the dramatic scenes. It's the kind of storytelling that goes deep, packed with thoughts, meanings, and some genuine realness.

Now, let's talk about Julian—he's a character and a half! Through all the years, all the quests and struggles, it's like living through his personal gehenna. The dude goes through some serious hell, but what's impressive is how the author paints his transformation. While some folks get all bitter and turn to the dark side, Julian takes a different route. He becomes even more tender, seemingly zen, wiser beyond his years—a true glow-up, you know? And Leah, the leading lady, isn't left out of the character glow-up party.

This manhwa had my heart doing somersaults, but let me tell you, it's worth every emotional twist and turn. It's a certified gem in the world of storytelling.

Absolutely loved it! It was a captivating experience from start to finish. The main characters, the storyline, and their interactions were all thoroughly enjoyable. It's a standout among isekai manhwas.
I really enjoyed how beautifully the passion between the characters Dillon and Cedric is portrayed, with just the help of glances, touches, and simple kisses that envelop you in satisfaction. Perhaps one of those manhwas where communication between the heroes feels so natural. It's light and buddy-like, yet at the same time, there's no loss of subordination, and the man is a man, and the woman is a woman. However, the way Dillon skillfully manipulates and influences Cedric is enchanting, and not in bad way, but somehow in the end he totally fall for her.
True gem!!